Після 42 років відсутності 10 січня польські вчені повернулися на материкову частину Антарктиди в оазі Бангера. Одна з двох польських полярних станцій поблизу Південного полюса розташована в цьому неприязному для людей місці, яке часто розглядають як марсіанський аналог. Про це розповідає Кристіан Шнайдер (Krystian Sznajder) у статті для видання Forum Akademickie.
Станція, побудована у 1957 році, спочатку належала Радянському Союзу, який подарував її Польщі (разом з обладнанням) як станцію «Оазис» у грудні 1958 року. Через місяць відбувся технічний прийом будівель Польською академією наук. Потім станцію перейменували, давши їй ім’я Антонія Б. Добровольського, геофізика, метеоролога, одного з двох поляків, який разом із Генриком Арцтовським провів антарктичну зиму під час Першої бельгійської експедиції на кораблі «Бельгіка» (1897–1899).
Станція розташована на березі Озера Водоростей (Algae Lake), приблизно за 130 км на південь від краю шельфового льодовика Шеклтон, який виходить до Південного океану, який у цьому місці відділяє Антарктиду від Австралії.
Оаза Бангера — це континентальний архіпелаг прісноводних і солоних озер, вільний від льоду. Загадковий характер його походження, близькість магнітного південного полюса, прямий доступ до протерозойського ґрунту континенту і можливість проведення досліджень у незабрудненому природному середовищі роблять її одним із найбільш науково привабливих місць Антарктиди.
В останні роки цю станцію епізодично відвідували міжнародні команди, зокрема, австралійська у 2010 р. та в сезоні 2013/2014 рр., а також російська.
У листопаді минулого року з місією відродження станції вирушила експедиція на чолі з проф. Мареком Левандовським з Інституту геофізики Польської академії наук. Саме цей підрозділ вже протягом 20 років керує полярним форпостом в оазі Бангера. Команда залишатиметься на станції до 19 лютого.
У 4-й геофізичній експедиції, яка прибула до місця призначення 8 січня, беруть участь четверо дослідників. Крім проф. Марека Левандовского з відділу полярних і морських досліджень Інституту геофізики ПАН, це: проф. Моніка А. Кусяк (геолог, геохімік ізотопів, Інститут геофізики ПАН), д-р Адам Наврот (географ, геоморфолог, Інститут геофізики ПАН), а також проф. Войцех Мілох (фізик іоносфери з Університету Осло).
За півтора місяця перебування вчені облаштують інтер’єр двох розташованих там дерев’яних будівель, встановлять та випробують дослідницьке обладнання, яке автоматично виконуватиме сейсмічні та магнітні вимірювання. Вони також збиратимуть матеріал для геологічних, геохімічних і геоморфологічних досліджень та в галузі фізики іоносфери. Частина досліджень буде проводитись на постійній основі з використанням автономних вимірювальних станцій, а екологічні дослідження будуть проводитися в літні сезони у рамках наступних експедицій.
Завдяки своєму унікальному розташуванню оаза Бангера вважається земним аналогом марсіанської поверхні, завдяки чому він може бути полігоном для випробувань автоматичних вимірювальних приладів та інших пристроїв, призначених для космічних місій. Можливо, в майбутньому тут буде створена капсула виживання, в якій екіпаж із кількох людей міг би кілька місяців проводити дослідження.
Джерело: Forum Akademickie
Читайте також:
Польські дослідники повертаються до Оази Бангера