Цієї зустрічі старшокласники столичної школи № 106 із поглибленим вивченням іноземних мов чекали давно. Та в українських дослідників Антарктики весняний період зазвичай найбільш напружений. З осені йде конкурсний відбір кандидатів на чергову зимівлю, взимку – навчально-тренувальні збори, ретельний медогляд і психологічне тестування. Весною – підготовка складу сезонного загону науковців, проводи нової та зустріч учасників минулої антарктичної експедиції.
Цього року на українську антарктичну станцію Академік Вернадський, розташовану на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, відряджено 24-ту команду зимівників, яка нестиме свою наукову вахту до наступної весни. Це – 7 учених та 5 фахівців життєзабезпечення людей і технічних засобів станції, включаючи її начальника. Як правило, він виконує кілька функцій. У цій експедиції станцію очолює кандидат біологічних наук, львів’янин Ігор Дикий. У команду зимівників уперше за багато років потрапили дві жінки: лікар та біолог.
Про це присутнім на зустрічі з учнями восьмого, дев’ятого та десятого класів, до яких трохи пізніше приєдналась і група шестикласників, розповів завідувач відділу Національного антарктичного центру МОН України, учасник трьох антарктичних експедицій Володимир Бочкарьов, проілюструвавши свою розповідь двома стрічками з відеоархіву НАНЦ, а також цікавими мапами, як електронними, так і паперовими, придбаними у далеких краях.
Другий учасник зустрічі – молодий вчений, геофізик, учасник 22-ї УАЕ Анатолій Чернов, який поділився своїми враженнями від зимівлі, що тривала трохи більше року, про геофізичні дослідження на Вернадському, про будні й свята своїх колег, про стосунки людей і тварин, що мешкають в Антарктиці. А ще – про туристів, які протягом короткого антарктичного літа буквально «атакують» науковців проханнями дозволити їм висадитись на берег і ознайомитись з роботою дослідників. Тож, крім своїх повсякденних справ, зимівникам у цю пору доводиться ще й водити екскурсантів, здійснювати місію народної дипломатії. Адже серед прибульців трапляються й такі, що раніше й не чули про існування такої держави як Україна. Гостинність і доброзичливість наших полярників сприяють симпатіям гостей, викликають інтерес до вітчизняної науки.
Анатолій Чернов також супроводжував свою розповідь кумедними відеокадрами про поведінку пінгвінів, яким, схоже, дедалі більше подобаються околиці нашої станції. Останнім часом до підрахунку кількості цих господарів антарктичних просторів науковці навіть почали залучати українських школярів…
Потім, як заведено, було багато різних запитань до обох гостей, які намагалися дати вичерпні відповіді кожному з присутніх. А на згадку про зустріч лишили для шкільного кабінету географії календар НАНЦ, останній паперовий примірник подвійного випуску журналу «Експедиція-ХХІ» та книжку про незабутню трансконтинентальну 5 УАЕ, здійснену на перетині тисячоліть під українським прапором на невеличкому науково-дослідному судні «Горизонт».
«Хочеться вірити, що 8 травня до лав наших друзів приєдналися ще й учні столичної школи № 106. Частина з них незабаром стане випускниками. А що далі? Куди йти вчитись? Може стати біологом, геологом або геофізиком? Чи метеорологом? Порадьтесь з полярниками! Вірно обраний фах, знання відкриють для вас цілий світ. Знайдіть себе в ньому!» – закликав школярів Володимир Бочкарьов.
Учасники зустрічі подякували учительці географії Оксані Іванівні Трапезниковій за організацію заходу.
