Уряд Бельгії передав легендарне науково-дослідне судно «Бельгіка» Українському науковому центру екології моря.
Очікується, що судно прибуде в Україну в середні жовтня цього року, де воно отримає нове ім’я і розпочне свою діяльність в Чорному морі.
У ході акції «Книги в Антарктиду», яка тривала близько двох місяців, було сформовано невелику, але інтелектуально містку добірку для оновлення бібліотеки антарктичної станції «Академік Вернадський».
Read More
Вийшов друком черговий номер Українського Антарктичного Журналу.
Серед низки важливих статей, розміщених у цьому журналі, звернемо увагу на матеріал «Мінімізація туристичного впливу на екосистему Аргентинських островів, Антарктичний півострів, за допомогою підходу регулювання відвідувачів».
На верхівці гори з ХІІ ст. стоїть кляштор Бенедиктинців, заснований князем Болеславом Кривоустим.
Особливим об’єктом відвідування на території монастиря, важливим для кожного українця, є приміщення колишньої тяжкої в’язниці. Саме тут утримували ОУН-івців, засуджених до довічного ув’язнення.
Про це – у статті Івана Парнікози.
На українській антарктичній станції «Академік Вернадський» за підтримки компанії Coca-Cola HBC в Україні встановлено обладнання для переробки пластику. Це обладнання дозволить не лише зменшити кількість відходів, а й виготовляти сувеніри для туристів, які відвідують станцію.
Read More
Коралові рифи та незаймана природа: що побачити в місці посеред океану, де рідко бувають мандрівники.
Вадим Івлєв продовжує розповідати про свої мандрівки на віддалені острови. Цього разу – про довгу поїздку до атолу Дюсі – безлюдного острова, який входить до складу архіпелагу Піткерн.
4 вересня в Аргентині відзначається Національний День Іммігрантів, вшановуючи їхній внесок у цю країну. З цієї нагоди в Буенос Айресі Аргентинська Федерація Громад організувала святкування.
У заході на Площі Організації Об’єднаних Націй взяли участь близько 20 громад в народних традиційних костюмах.
Український історик Вадим Степанчук описав найдавніше в степовій зоні Східної Європи наземне житло з верхнього палеоліту, вік якого оцінюють приблизно в 30 тисяч років.
Рештки знайденої древньої будівлі вказують, що вона мала округлу форму та могла слугувати осінньо-зимовим прихистком для групи мисливців на місцевих коней.
Знакові місця та пам’ятки Щецина можна перелічувати довго. Старе місто сильно постраждало під час війни, проте його відбудували й тепер прогулянка цікавими об’єктами займе не одну годину.
Катажина Пілярська розповідає про Щецин, який менш відомий широкому загалу, та причини, чому його варто відвідати.
Забудовують висотками й котеджами всесвітньо відомі парки; летять тріски від червонокнижних ялівців і сосон; у море і річки ллються потоки лайна та сиплються гори сміття; сліди від танкових гусениць і вирви від снарядів знищують заповідні ландшафти; хижі трали виціджують рибу – такий вигляд має сьогодні наш Крим.
Ця стаття – ще один доказ екоциду в Криму.