Завершилась експедиція українських біологинь Карини Вишнякової та Юлії Іванчикової, які 8 грудня 2020 року вирушили вивчати Південний океан. Близько 4-х місяців науковиці, які представляють Національний антарктичний науковий центр та Український науково-дослідницький центр екології моря, здійснювали дослідження на українському траулері «Море Содружества». За цей час кожна з них провела по 145 годин спостережень за китами з майданчиків на капітанському містку.
«Ми зареєстрували з обох бортів понад 2700 зустрічей з морськими ссавцями. У 70% випадків зустрічалися з китами-горбанями, до певного моменту їх було найбільше біля Південних Оркнейських островів. Але у другій половині січня до акваторії стали приходити крупніші кити фінвали, конкуренцію з якими горбаням було витримати досить складно. Хоча ми неодноразово помічали поряд з фінвалами одного-двох горбанів. Інших китоподібних – малого смугача, південного гладкого кита та косатку спостерігали значно рідше, їх реєстрації мають сукупно 5%», – розповідають дослідниці.
Це нетривіальний результат, який змушує дещо переглянути уявлення про те, як відновлюються після колишнього хижацького вилову популяції китоподібних та які конкурентні стосунки виникають між ними.
Загалом вдалося зібрати близько 300 фото унікальних хвостових плавців горбанів, які мають поповнити фотокаталог, започаткований на станції “Академік Вернадський” 2018 року. За допомогою таких фото-ID встановлюють шляхи міграцій китів у межах всього Світового океану та виявляють, які з популяцій є локальними, а які мігрують на значні відстані.
«Сподіваємося, що отримані результати перетворяться в наукові статті та стануть важливим джерелом інформації для планування заходів зі збереження унікальної антарктичної екосистеми», – зазначають біологині.
Окрім спостереження за китами, учені провели паразитологічні дослідження 17 видів антарктичних риб. Вони показали, що майже кожна доросла тварина заражена гельмінтами, особливо це стосується хижаків. Всіх паразитів з 7 груп вчені зафіксували та везуть для подальшого вивчення в Україні. Загалом це аж 5 кг паразитів від 130 риб.
Також з кожної рибини дослідниці відбирали отоліти – так звані слухові камінці. На них, як на деревах, у риб щороку з’являються ростові кільця. Тож за отолітами можна буде визначити їхній вік та встановити, з якою швидкістю ростуть ці цінні об’єкти промислу. Така інформація потрібна для встановлення обмежень від перевилову, зокрема для визначення розміру тралової ячеї.
А ще науковиці везуть з собою 10 відібраних за спеціальною методикою зразків тканин від різних антарктичних риб, щоб перевірити їх на вміст стійких органічних забрудників та важких металів. Аналізи проводитимуть в одній з найкращих лабораторій Європейського Союзу, а їхні результати допоможуть краще вивчити проблему забруднення Світового океану та його мешканців. Зокрема, визначити ті органічні забрудники, які мають глобальне поширення і з наших країв переносяться течіями аж до полярних регіонів, де накопичуються у вищих ланках харчових ланцюжків.
Впродовж експедиції учені періодично надсилали дописи з їхнього щоденника, що публікувалися на фейсбук-сторінці НАНЦ під рубрикою «Відчайдушні біологині. Бортовий щоденник серед криг», а також у блогах нашого видання.
Читайте також:
Бортовий щоденник серед криг. Морські котики і тристанський альбатрос
Бортовий щоденник серед криг. Місія: побачити, дослідити і зберегти китоподібних
Бортовий щоденник серед криг. Такий дивний антарктичний криль
