Правила життя першої українки, яка підкорила 7 найвищих вершин. А ще – перепливла Босфор і довела: немає нічого неможливого. Це точно змотивує вас на власні подвиги!
“Поразок не існує, — впевнена Тетяна Яловчак, — це все наш досвід”.
У цій частині циклу статей Івана Парнікози про Краків ми познайомимося з історичними локалізаціями, пов’язаними з Українським центральним комітетом.
Ця організація була створена колишніми політиками та військовиками УНР для координації життя УНР-івської еміграції в Польщі.
У цій статті Іван Парнікоза продовжує знайомити з життям українців Кракова в період Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), зокрема, з місцями, пов’язаними з діяльністю ключових українських легальних громадських організацій: Української студентської громади та товариства «Просвіта».
Read More
Багато польових досліджень в Антарктиді припиняться на рік через епідемію коронавірусу. Для вчених і технічного персоналу всіх станцій в Антарктиці вводяться суворі карантинні заходи, щоб не допустити появи коронавірусу на континенті, де сотні людей живуть у закритому просторі станцій. Додаткові труднощі накладає логістика.
Read More
Краковом найкраще пройтися ранком, коли вже сплять, набродившись за ніч, галасливі туристи. Проходиш тихими вуличками і не віриться, що колись на них було зовсім не так спокійно.
У 1923 р. році молоду Польську державу вразила потужна господарча криза. 6 листопада у Кракові відбулися криваві зіткнення робітників з поліцією та військом. Серед загиблих були солдати-українці. Про Краків міжвоєнного періоду – в цій статті Івана Парнікози.
Карантин експерти з туризму недарма назвали найкращою умовою для того, аби стати дослідником свого регіону. Мовляв, часу на це зараз — цілий вагон, та й кордони закриті.
Мандрівник Віктор Стинич під час карантину віднайшов на Закарпатті багато цікавих локацій.
Важливий вплив на життя української спільноти Кракова справляли окремі особистості. Серед них – постать професора Гірничо-металургійної академії Івана Фещенка-Чопівського.
Також Микола Коваль-Медзвецький, який емігрувавши до Польщі, заклав тут основи сучасної метрології та гравіметрії, а 1922 р. став керівником астрономічної обсерваторії Ягелонського університету.
Про це – у наступній статті Івана Парнікози.
25 років тому, 20 липня 1995 року в Лондоні відбулося підписання Міжурядової угоди та Меморандуму про взаєморозуміння між Британською антарктичною службою (BAS) і Центром антарктичних досліджень НАН України.
«Таким чином Україна стала антарктичною державою», – йшлося у прес-релізі з цього приводу.
Боротьба за Львів та Східну Галичину у 1918-1919 рр. закінчилася для українців поразкою. Полонених вояків Української Галицької армії чекали польські табори для військовополонених. Головним з них був табір у дільниці Кракова – Домб’ю.
В цій частині циклу Іван Парнікоза знайомить з його історією і відшукує його сліди в сучасному Кракові.
Перебуваючи в експедиції на Землі Франца-Йосифа, він відкрив групу з чотирьох раніше невідомих островів. У найбільшого з них берегова лінія складає 24 кілометри. Відкриття неабиякого значення. Одначе про того, хто його зробив забули.
Та особою Михайла Іваничука у 1937-му зацікавилось НКВС. Його заарештували і за рішенням “трійки” розстріляли.