Категорія: Статті

Національні парки зблизька: заповідна Ужанська Верховина

ЗМІ

Ужанський нацпарк з унікальним списком туристичних принад майже не має українських відвідувачів. Тисячі гектарів резерватів букових пралісів та старовинна дерев’яна церква на честь св. Михаїла в селі Ужок – з переліку світової спадщини ЮНЕСКО; саме тут містичне місце падіння найбільшого в Європі метеорита в селі Княгиня; а ще – тисячолітні дуби й унікальна гора Кременець, на вершині якої сходяться три кордони; багато старовинних дерев’яних храмів і початки двох культових річок — Ужа та Сяну; фортифікаційні споруди часів Першої світової так званої лінії Арпада й унікальної краси залізничні мости та тунелі австро-угорських часів; також два курорти: мінеральний з “квасною” водою та гірськолижний з найдовшою трасою в Україні.

Read More

Українські сліди у Кракові. Народна меншина та українець-мер

редакція

Перелом ХІХ – ХХ ст. характеризувався пожвавленням національної консолідації європейських народів, які не мали своєї державності. Тож і в Кракові місцеве українство поступово підвищувало свою самосвідомість та консолідувалося навколо греко-католицькою церкви. Краківська атмосфера впливала на формування таких постатей, як Василь Стефаник та Богдан Лепкий, виховувала плеяду українців готових битися за свою Батьківщину в рядах Українських Січових Стрільців та Української Галицької Армії. Інша ж частина українців активно асимілювалася.

Read More

Українські сліди у Кракові XVII-ХVIII ст.

редакція

У цій частині циклу Івана Парнікози оглянемо краківські пам’ятки, пов’язані з Україною XVII-ХІХ ст.
У Кракові залишилися сліди визвольного повстання Богдана Хмельницького. А на дошці вербувального пункту Січневого повстання під гербами Литви та Польщі ми можемо побачити й символ русинів – архангела Михаїла. Розуміння того, що без українців та білорусів у визвольному повстанні не обійтися прийшло таки до поляків, але надто пізно…

Read More

Українські сліди у Кракові. Вавельські та університетські скарби

редакція

У черговій частині мандрівки Краковом з Іваном Парнікозою ми відвідаємо замок Вавель та ознайомимося з численними пам’ятками, значна частина яких пов’язана з історією України. Також відвідаємо старий Ягелонський університет, пройдемо шляхами Юрія з Дрогобича. Ми дізнаємося про першодрукаря слов’янських церковних книжок Швайпольта Фіоля та про бурсу для бідних студентів з Литви та Русі.

Read More

Майстре Рисуй-Нго-Да, дякуємо за скарби Півночі!

редакція

Нарис Василя Придатко-Доліна про справжніх, нескорених художників Півночі – Володимира Мельниченка та Аду Рибачук (АРВМ), які починали свій творчий шлях на острові Колгуєв (Баренцеве море, Арктика) у 1960-х. Творча спадщина АРВМ і далі перетворюється на безцінний скарб знань про побут далеких північних народів, набуває все більшого художнього, етнографічного і пізнавального значення. Використано маловідомі широкому загалу спогади Роквелла Кента про АРВМ, у т.ч. вперше перекладені українською.

Read More

Мандрівка Прип’ятським краєм і транскордонні річкові проблеми України

редакція

Чудова природа Волині, незаймані водно-болотні угіддя, ліси, луки, мальовничі села. Перше враження після гамірного Києва – наче потрапив у казку, пише Олександр Савицький.
На сьогодні найбільш нагальною проблемою для розвитку регіону є проект великого транспортного коридору Е40, перспектива впровадження якого зараз активно обговорюється на міждержавному рівні.

Read More

«І пам’ятай синку на мій Київ не йди!» – роздуми над біографією козака УНР Прокопа Вовнюка

редакція

Україна відзначає 100-літню річницю Української революції. В цій статті Іван Парнікоза розповідає про життя вояка армії УНР Прокопа Вовнюка. З 1919 р. він був козаком 61-го Гайсинського полку імені Симона Петлюри, яким командував Яків Гальчевський. У складі відділів цього легендарного командира УНР воював до кінця листопада 1920 р., а після цього до 1925 р. – у керованих Гальчевським повстанських загонах на Поділлі.

Read More

Українські сліди у Кракові. Нова столиця П’ястів

редакція

У попередній частині ми розповіли про початки Кракова, його зв’язок з Моравією та Руссю. Суттєва зміна наступила в кінці Х ст., коли містом над Віслою зацікавилися володарі з молодої християнської династії П’ястів. А у ХІІ-ХІІІ ст. спостерігався значний вплив краківських володарів на ситуацію в Галицько-Волинській Русі. Про це – у третій частині розвідки Івана Парнікози.

Read More

Українські сліди у Кракові. Початки міста віслян і зв’язки з Руссю

редакція

Друга стаття циклу розповідає про історію виникнення Кракова, його розвиток в період VII-X століть, зв’язки з Великою Моравією та Руссю і перебування у зоні впливу чеських Пшемислідів.
Вельми цікавим є розгалуження торгових шляхів. Зокрема, через Краків проходив шлях на ринки Чорного моря. Він йшов через землі сучасної України і мав складну траєкторію.

Read More

Український центр на Віслянських Жулавах – церква Святого Миколая в Желіхово

редакція

Церква Святого Миколая – єдина українська греко-католицька церква на терені Віслянських Жулав. Вона займає храм, збудований у XIV ст. в депресії у заплаві рукава Туги. Як так сталося, що в готичному костелі розмістилася українська церква, і взагалі, звідки взялися на території дельти Вісли українці? Про це – у нарисі Івана Парнікози.

Read More