Ми повертаємось на Місяць. Повертаємось для того, аби летіти далі

Джерело: Укрінформ


Дорж Бату

Колись, ще у 2019 році, я приїжджав в Україну і розповідав про «Артеміду» і про повернення на Місяць. «Ми повертаємось на Місяць, щоб летіти далі»

І ось нарешті це станеться.

Для чого летіти на Місяць? – Ми ж були там більше п‘ятдесяти років тому, у чому сенс повторювати те, що вже було? А ось для чого…

Попри сміливі плани колонізаціЇ Марсу і численні експерименти, ми ще досі не знаємо, чи здатна людина вижити бодай тиждень на поверхні іншого небесного тіла. Нова місячна програма Artemis покликана вирішити цю проблему, відправивши астронавтів на Місяць, проходити «курс виживання».

Щоправда, зараз «курс виживання» має пройти космічний корабель Orion.

Чисто візуально так, траєкторія космічного корабля Orion, нагадує траєкторію Apollo-11, який таки так, летів по так званій «трасі Кондратюка». Така траєкторія зветься «free return trajectory», або «траєкторія вільного повернення» –  якщо ви подивитесь на світлину, вона дійсно нагадує вісімку. Але цього разу буде трішки інакше. Насамперед, «Артеміда-1» не буде сідати на поверхню, це буде тестовий обліт навколо Місяця і повернення капсули назад. Справа у тім, що космічний корабель Orion принципово відрізняється від «Аполлонів», тому перш аніж розпочати пілотовані місії, розробникам потрібнен цей випробовувальний політ для того, щоб зрозуміти, як поводиться корабель.

Окрема команда буде займатись спостереженнями за новим скафандром.

Взагалі, їх навіть два типи: Exploration Extravehicular Mobility Unit (xEMU) (він призначений для висадки на поверхню Місяця) і Orion Crew Survival System suit (у ньому екіпаж знаходитиметься всередині капсули Orion під час зльоту і посадки) і саме у ньому цього разу полетить манекен на ім’я Мунікін Кампос, котрого призначили командором. (До речі, так звали інженера-електрика, котрий разом з нашим другом доктором Ретке, більше відомого, як «доктор Змив» (dr. Flush), відіграв ключову роль у порятунку місії Apollo-13 у 1970 році.)

Пара інших манекенів, котрих зовуть Хельга і Зоар, будуть без скафандрів, проте з купою сенсорів-датчиків, котрі вимірюватимуть вплив радіації на жіночі тіла. Причому Зоар матиме захисний жилет, а Хельга ні.

Четвертий член екіпажу – баранчик Шон. Він представник Європейського космічного агенства (ESA).

Стосовно Orion Crew Survival System suit, варто зауважити, що у ньому астронавт може знаходитись до шести діб, ( ̶з̶а̶ ̶п̶а̶п̶е̶р̶е̶д̶н̶і̶к̶і̶в̶ ̶т̶а̶к̶о̶г̶о̶ ̶н̶е̶ ̶б̶у̶л̶о̶), тепер він захищає від радіації і навіть розгерметизації. Крім того, скафандр добудовано по типу open platform («відкритої платформи»). Це означає, що використовучи і базову конфігурацію, на неї можна монтувати різні прилади, вдосконалювати і підганяти під різні космічні програми.

Можна розповісти і про другий скафандр, xEMU.

Цей скафандр принципово відрізняється від тих, котрі використовуються зараз на ISS (МКС), і навіть тих, що були створені для екіпажів Crew Dragon (SpaceX) і Starliner (Boeing). Задачі в них різні, ну і відповідно, конструкція значно відрізняється.

Наприклад, зникла купа кабелів системи життєзабезпечення, і зв‘язку – усі комунікації вшиті у різні шари скафандру і не заважають при русі або процесі вдягання скафандру. Немає також застібок, а є щось на кшталт люка на спині, тобто астронавт просто заходить у скафандр, закриває люк, а зверху вдягає систему життєзабезпечення, котра трішки висить на спині, як рюкзак. Щоправда, висить цей рюкзак доволі високо. Емі Росс, (Amy Ross), інженерка NASA’s Johnson Space Center, котра й створила цей скафандр, пояснила, що таким чином вдалось добитись ідеяльного балансу.

Взагалі, місячний скафандр виявився дуже зручним. Крістін Девіс (Kristine Davis), також інженерка JSC, котра демонструвала скафандр під час презентації, відзначила чудову термоізоляцію і температуру («Я навіть не спітніла»), і можливість спокійно пересуватись навіть в умовах земної гравітації. Наприклад, Крістін могла спокійно підняти з поверхні велику каменюку. У попередньому Moon suit (у якому літали астронавти програми Apollo), зробити це так же легко було б дуже тяжко.

Всередині скафандру є зручні кріплення – ви фактично вдягаєте його, як важкий туристичний рюкзак – за допомогою лямок на спину, пояс, ноги і плечі. Він, за словами Крістін, і відчувається, як рюкзак. Зараз він важить 200 фунтів (91 кілограм), тобто фактично Крістін на випробуваннях носила на собі здорового мужика, котрий сидів в неї на плечах (ситуація, знайома багатьом жінкам). Але це ще не повна вага. Із системами життєзабезпечення скафандр буде набагато важчим. Єдина втіха полягає у тому, що на поверхні Місяця він відчуватиметься у шість разів легшим.

Сам скафандр знаходиться під тиском, і нагадує баскетбольний м‘яч з руками, ногами і астронавтом всередині. Тиск коливатиметься у межах від 0.2 АТМ до 0.5 АТМ – це додатково допоможе витримувати його вагу і вільно рухатись всередині.

Окремою втіхою стала голосова комунікація. Тобто, якщо Крістін всередині скафандра на поверхні Місяця сказала б: «з‘єднай мене з Джорджіо», персональна місячна Трейсі без проблем виведе її на наш канал. Також не виключено, що на внутрішню поверхню ілюмінатора гермошолому проектором буде виводитись інформація і астронавт буде користуватись склом, як монітором.

Цікаво, що віднині скафандр може підганяти під усі зрости і розміри, а це робить його першим універсальним скафандром.

Загалом місія Artemis 1 триватиме 42 дні, 3 години і 20 хвилин, і завершиться приводненням капсули у Тихий океан 10 жовтня 2022 року. За цей час Orion з чорною пластиліновою вівцею подолає 1.3 мільйони кілометрів.

Ми повертаємось на Місяць. Повертаємось для того, аби летіти далі.

Що за небезпеки чатують на наших астронавтів і чому їх не треба боятись? Чому саме ми ще маємо навчитись? І найголовніше, для чого нам це потрібно?

На усі ці питання і має відповісти ця програма.

До речі, у листопаді 2020 року Україна стала дев’ятою країною-учасницею місячної програми NASA Artemis.

Разом з США, Австралією, Канадою, Японією, Люксембургом, Італією, Великою Британією та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Ще два роки тому, коли ми були частиною MCC, ми були частиною програми. Зараз ми займаємось абсолютно іншими місіями. І місії ці не менш важливі, аніж політ на Місяць. Ми допомагаємо нашим українським партнерам із ЗСУ боронити Україну. І якщо у астронавтів програми Artemis головна ціль – повернутись, то в нас – захистити світ від російської терористичної загрози.

Дивитися трансляцію старту супертяжкого ракетоносія SLS з майданчика Launch Pad 39B можна буде тут.


Читайте також:

NASA готує освоєння людьми Місяця

NASA відклало політ астронавтів на Місяць до 2025 року 

Український астронавт на МКС – це реально

Related posts

Leave a Comment