Антарктида найбільш відома у світі своїми льодами та снігом, проте під її морозним фасадом насправді ховаються сотні вулканів. Вони все ще залишаються мало вивченими і вчені досі не можуть з упевненістю сказати, наскільки активними вони є.
Науковці постійно слідкують за антарктичними вулканами за допомогою різноманітних інструментів, однак визнають, що передбачити виверження будь-якого з них є надзвичайно складним завданням.
Цього сезону українські полярники нарахували рекордну кількість субантарктичних пінгвінів на острові Галіндез, де розташована українська антарктична станція «Академік Вернадський». Про що це свідчить?
Потепління та зменшення площі морського льоду в Антарктиці призводить до міграції тварин, які захоплюють нові, раніше не заселені певними видами території.
На станції “Академік Вернадський” відбулася перезмінка річних експедицій. 28-ма Українська антарктична експедиція вирушила додому після року роботи на крижаному континенті, а на її місце заступила команда 29-ї УАЕ.
Цілий рік полярники проводили в Антарктиці дослідження та підтримували діяльність станції. Зокрема, здійснювали спостереження за магнітним полем Землі, іоносферою, глобальною грозовою активністю, озоновим шаром та живим світом Антарктики.
На українському науково-дослідницькому кораблі «Ноосфера» в Антарктиці розпочалося міжнародне біологічне дослідження. У межах співпраці польських та українських вчених було відібрано зразки морської фауни з дна Південного океану. Для проведення робіт використовували спеціальний придонний трал. Дослідження відбувалося в районі станції “Академік Вернадський” на трьох різних глибинах. На кожній з них були знайдені різні морські організми.
Read More
Українські вчені зробили важливу знахідку – у районі антарктичної станції «Академік Вернадський» вони виявили вид рослини, який раніше тут не зустрічався.
Дослідники відзначають, що поява нового виду може бути черговим підтвердженням потепління в регіоні. Адже печіночники – досить теплолюбні і раніше росли у значно сприятливіших для них регіонах морської Антарктики.
Маловідомі факти про український науково-дослідницький корабель «Ноосфера» і чудові фото Сергія Глотова з Антарктики.
Саме цей криголам доправив до станції першу частину першої Української антарктичної експедиції наприкінці листопада 1995 року.
«Ноосфера» стала першим українським судном, обладнаним системою динамічного позиціонування.
На більшій частині нашої планети момент рівнодення мало чим відрізняється від попереднього чи наступного дня. Але на полюсах картина зовсім інша. Там протягом рівно половини року Сонце перебуває над горизонтом. Після сонцестояння воно поступово опускається, поки, нарешті, під час чергового рівнодення настає полярний захід сонця, що переходить у піврічну ніч. Саме цей момент зображений на знімку Джоша Монтгомері. Дивіться відео.
Read More
На антарктичній станції “Академік Вернадський” почалася перезмінка річних експедицій. Науково-дослідний криголам “Ноосфера” доставив до станції 29-ту Українську антарктичну експедицію, яка має замінити колег з 28-ї УАЕ. Найближчими днями триватиме розвантаження криголама.
Read More
Перерозподіл іоносферної плазми під час геомагнітної бурі призводить до утворення високочастотних каналів розповсюдження радіохвиль. Такий висновок роблять українські учені в статті “Наддалеке поширення ВЧ радіохвиль під час геомагнітної бурі у квітні 2023 року за результатами вимірювань в Антарктиці, Європі та на борту НДС «Ноосфера»”, опублікованій в Українському антарктичному журналі.
Read More
Динаміка льодовика Труз за даними супутникового дистанційного зондування; океанографічні, морські геологічні та седиментологічні дослідження в прибережній зоні Західної Антарктиди; наддалеке поширення ВЧ радіохвиль під час геомагнітної бурі; тридцять років досліджень України в Антарктиці – це лише частина тем, які охоплюють статті, опубліковані в черговому випуску Українського антарктичного журналу.
Read More