Генрик Поддембський: польський фотограф, залюблений в українські Карпати

Лижний курорт у селищі Славське на Львівщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC


Він мав надзвичайний талант знаходити красу, передавати характер та атмосферу місцевостей. Його колекція містить понад 20 тисяч знімків найвищої якості.

Про Генрика Поддембського розповідає у статті для порталу Culture.pl Михайло Маркович.


Року 1937-го Генрик Поддембський (Henryk Poddębski) – один із найвидатніших польських фотографів ХХ століття, відсвяткував 25-річчя своєї фотографічної діяльності. Про це згадували у журналі «Земля» (Ziemia), який у той час видавала Польська туристична асоціація. З цієї нагоди фотограф підготував спеціальну друковану пам’ятку, у якій інформував про свої досягнення:

25 років роботи і досвіду в сфері художньої фотографії дозволили мені зібрати найбагатшу колекцію фотографій польських пам’яток, пейзажів та архітектурних мотивів, яку я з радістю рекомендую своїм Шановним Клієнтам. Дякую Вам за довіру, яку Ви надали мені до цього часу, і прошу Вас зацікавитися моєю колекцією, яка містить понад 20 000 фотографій і, безсумнівно, є Музеєм нашої прекрасної Батьківщини.

Чимало неймовірних світлин із десятків тисяч у 1920–1930-х роках були зроблені польським фотографом на українських землях.

Генрик Поддембський (Henryk Poddębski – 1890-1945 рр.), фот. podkarpackahistoria.pl

Генрик Поддембський (Henryk Poddębski – 1890-1945 рр.), фот. podkarpackahistoria.pl

Талант і пристрасть до фотографії

Генрик Поддембський народився 21 листопада 1890 року у селі Хшонстув, поблизу Конецполя. У 1900 році разом з овдовілою матір’ю переїхав до Варшави. Навчався у Торговельній школі Купецької конгрегації, після чого почав працювати у відомому польському видавництві Gebethner & Wolff. Середовище, в якому опинився Генрик, відіграло визначальну роль для його майбутнього і вплинуло на все життя. Тут він познайомився і зі своєю майбутньою дружиною Станіславою Мрозовською, тут він і зрозумів значення та силу впливу друку й репродукції фотографій, налагодив зв’язки, які в 1912-му допомогли йому стати членом Польського туристично-краєзнавчого товариства. Відтоді почав фотографувати. Однак, не існує жодних відомих свідчень про шлях Поддембського до оволодіння майстерністю фотографа.

Дослідники творчості Генрика Поддембського заважують, що йому вдалося досконало поєднувати у собі талант і пристрасть до фотографії. Спочатку він фотографував у Варшаві, а влітку 1914 року фотографу вдалося здійснити експедицію на українське Поділля (на той час захоплене Російською імперією) і фотографувати у місті Кам’янець-Подільський. Під час Першої світової війни він документував Варшаву та околиці. У 1918 році влада Польської Республіки визнала фотографію дуже важливою для інтересів держави. Завдяки фотографії намагалися популяризувати серед громадян пізнання країни, заохочували масовий туризм і рекреації, а Генрик Поддембський вдало «зловив хвилю» цього суспільного запиту.

З одного боку він брав участь у фотографічних експедиціях Польського туристичного товариства, а з іншого – у мандрівках Мечислава Орловича (1881-1959) – польського географа, етнографа, краєзнавця і популяризатора туризму. Орлович – автор багатьох статей та нотаток з туризму і краєзнавства, був також непересічною особистістю. Співпраця між цими двома ентузіастами туризму та фотографії тривала до початку Другої світової війни.

Гуцули з бартками у селі Жаб’є (сьогодні селище Верховина) на Івано-Франківщині, 1935 р. Генрик Поддембський, фот. NAC

Гуцули з бартками у селі Жаб’є (сьогодні селище Верховина) на Івано-Франківщині, 1935 р.

Генрик Поддембський, фот. NAC

Під час відряджень Поддембський зосереджував око об’єктива на знимкуванні пам’яток архітектури, краєвидів, типажів та повсякденноого життя простого народу. Його світлини за якістю та технікою виконання були на найвищому рівні. Фотограф мав надзвичайний талант знаходити красу, передавати характер та атмосферу місцевостей. Водночас Орлович занотовував факти з життя, культури й історії відвіданих регіонів. У творчому тандемі вони створили одні з найдетальніших путівників міжвоєнного періоду, які охоплювали широкий спектр інформації про описані й сфотографовані краї.

Літній базарний день у місті Надвірна на Івано-Франківщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC

Літній базарний день у місті Надвірна на Івано-Франківщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC

З камерою через усю країну

Захоплення Поддембського розвивалося під крилом Орловича, який у міжвоєнний період був важливим державним службовцем. Очолюючи відділи туризму в міністерствах, він бачив потребу в ґрунтовній фотодокументації всіх куточків тогочасної Польщі.

Гуцулка з файкою у селі Жаб’є (сьогодні селище Верховина) на Івано-Франківщині, 1935 р., Генрик Поддембський, фот. NAC

 

Перша подорож обох мандрівників відбулася у 1925 році, коли вони вирушили на Волинь. Через кілька років, на основі цієї краєзнавчої мандрівки, Волинське краєзнавче товариство видало «Ilustrowany przewodnik po Wołyniu» – найвідоміший путівник Волинню авторства Мечислава Орловича. Видання було проілюстроване 101 ілюстрацією та детально описувало найвіддаленіші куточки Волинського краю. Більшість знімків для путівника зробив Генрик Поддембський.

Гуцулки із села Зелена на Івано-Франківщині, 1938 р. Henryk Poddębski, фот. NAC 

Поддембський був одним з найактивніших творців фотографії у Другій Речі Посполитій. Залишив великий документ своєї епохи у вигляді колекції з багатьох тисяч фотографій, надзвичайно різноманітних за тематикою. Результат тридцятирічної кар’єри складається з фотографій майже з усіх куточків довоєнної Польщі, від Віленщини до Сілезії, від Помор’я до Гуцульщини.

Поміж мандрами Поддембський відкрив у Варшаві фотоательє, яке спеціалізувалося на краєзнавчих, етнографічних та туристичних фотографіях. Це дозволяло йому утримувати сім’ю – дружину та двох дітей. Світлини з багатьох його наступних експедицій публікували в ілюстрованій пресі, альбомах і наукових книгах, путівниках, шкільних підручниках, а також на листівках, плакатах та ілюстраціях, що прикрашали офіси, залізничні вагони, трамваї чи шкільні класи. Часто фотографу вдавалося зробити художні світлини, тож він брав активну участь у місцевих та міжнародних виставках, де отримував нагороди та визнання, а фотографії публікували в тодішніх престижних часописах.

«Фотограф у вічній мандрівці»

Гуцулка із села Зелена на Івано-Франківщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC 

Користуючись практичною камерою Leica, Генрик здійснив фотодокументацію різних куточків республіки. Зокрема тогочасного Поділля та Гуцульщини. Мандрував автомобілем. Фотографував у Львові, Луцьку, Івано-Франківську (тоді Станиславів). Особливо любив знимкувати в Карпатах. Для багатьох це була земля ностальгії, дикий куточок у центрі Європи і водночас на краю цивілізації. Гостей з «цивілізованих» міст особливо вабили барвистий народний одяг горян, їхні звичаї, фольклор та ведення господарства на полонинах.

Це було чарівною екзотикою і для Поддембського. Подорожуючи з фотокамерою, він здобув славу «надзвичайно активного фотографа, який перебував у вічній мандрівці». Захоплено фотографував гуцулів у селищі Жаб’є (сьогодні Верховина), життя селян у долині Дністра, знимкував лижування на популярному зимовому курорті у селищі Ворохта. Цим самим, показуючи світлини на загал, популяризував серед поляків туризм у карпатських горах.

Гуцули на фірі у місті Косів на Івано-Франківщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC

Гуцули на фірі у місті Косів на Івано-Франківщині, 1938 р., Генрик Поддембський, фот. NAC

За десяток років співпраці Генрик Поддембський і Мечислав Орлович здійснили понад 30 експедицій майже в усі регіони тогочасної Польщі. Збереглися звіти з десяти таких поїздок. Сьогодні вони є важливим джерелом інформації про перебіг подорожей та умови, в яких вони проходили. Мандрівники часто зустрічалися і під час приватних поїздок фотографа, про що Орлович писав у своїх нотатках, ставши таким чином своєрідним літописцем діяльності свого друга. У творчому доробку фотографа, у кінці 1930-х років, налічувалося понад 22 тисячі знімків. Серед них – чимало із українських земель. Сьогодні вони є цінним матеріалом для етнографів-дослідників.

Фотографічну діяльність Генрика Поддембського безжально обірвала Друга світова війна. У 1940 році його сина заарештували і той невдовзі помер у концтаборі Маутгаузен. Цінне обладнання фотостудії було реквізоване. Вдалося сховати тільки один фотоапарат Leica. Фотоколекцію перенесли до квартири – таким чином вдалося її врятувати – фотостудія, в якій велася конспіративна діяльність, згоріла. Сам фотограф не пережив війну. Він брав участь у Варшавському повстанні, під час якого був затриманий. Спочатку Поддембського перевезли до німецького концтабору Дахау, а потім до таборів Нацвайлер і Вайхінген. Помер 4 березня 1945 року. Символічна могила фотографа знаходиться на Повонзківському кладовищі у Варшаві.


Дивіться також:

Храми, палаци та маєтки. Пам’ятки України, зруйновані Росією під час війни 

Найкращі знімки премії Wildlife Photographer of the Year 

Різноманіття життя на світлинах мангрових заростей 

На межі з космосом: перша у світі фотосесія зі стратосфери на U2 Dragon Lady 

Антарктика у теплих тонах

Зимова краса Антарктики 

 

Related posts

Leave a Comment