Олександра Ольштинська
Біля витоків геологічних досліджень України в Антарктиці, що почалися під час навколосвітньої морської антарктичної експедиції 1982-1983 рр., стояв академік НАН України, директор Інституту геологічних наук НАНУ П. Ф. Гожик.
Петро Феодосієвич у 1982-1983 роках здійснив навколосвітнє плавання на океанографічному дослідницькому судні «Фаддей Беллинсгаузен» у складі Антарктичної експедиції Гідрографічної служби ЧВМФ. Ця історична експедиція, повторила антарктичний маршрут шлюпів «Восток» та «Мирный» 1820 року. Відтоді інтерес до вивчення геології та геоекології Антарктики не згасав у нього до останніх днів життя.
Розуміючи стратегічне значення та престижність для міжнародного іміджу країни проведення Україною наукових досліджень в Антарктиці, Петро Феодосієвич, за підтримки Президента НАН України академіка Б. Є. Патона та академіка НАН України С. В. Комісаренка у 1993 р. ініціював створення при Інституті геологічних наук (ІГН НАНУ) Центру антарктичних досліджень НАН України (нині — Національний антарктичний науковий центр МОН України) для надання нашій державі можливості брати участь у дослідженні шостого континенту і став фундатором цих робіт.
У 1997 р академіка Гожика було призначено першим директором Українського антарктичного центру, а в 2010 р. – науковим керівником Національного антарктичного наукового центру МОН України.
Документи щодо безпосередньої передачі Україні британської антарктичної станції «Фарадей» під українську юрисдикцію було підписано науковим керівником Центру антарктичних досліджень НАН України, тодішнім заступником директора Інституту геологічних наук НАН України П. Ф. Гожиком. З того часу Україна увійшла до списку антарктичних держав, станція «Фарадей» стала українською станцією «Академік Вернадський», а антарктична тематика — пріоритетною для вченого.
Петром Феодосієвичем Гожиком було організовано та проведено першу і другу українські комплексні антарктичні експедиції на науково-дослідному судні (НДС) “Эрнст Кренкель” (1996-1997 рр.). До банку даних Українського наукового центру Антарктичних досліджень було передано первинні геологічні описи, зведений каталог пробовідбору, таблиці результатів вимірів фізико-хімічних та фізико-механічних властивостей донних осадів та рекомендації по вдосконаленню устаткування для фотографування морського дна.
Розпочаті Україною в 1997 р. морські геологічні дослідження в районі розташування Української антарктичної станції «Академік Вернадський» тривають безперервно донині.
Під керівництвом та за участі академіка Гожика було розроблено першу Державну програму «Дослідження України в Антарктиці в 1995-2000 рр.», розроблено Державну цільову науково-технічну програму «Проведення досліджень України в Антарктиці у 2002-2010 рр.», було підготовлено «Пропозиції до програми Антарктичних досліджень на 2021-2023 рр.». Відповідно до цих програм, українські вчені започаткували комплексні океанографічні та біоресурсні дослідження, спрямовані на оцінку промислових видів риб і криля Антарктики, вивчення екології та біорізноманіття в районі станції «Академік Вернадський», медико-фізіологічні, ядерно-фізичні дослідження Землі та атмосфери, впровадження на станції нової техніки та нових технологій. За його участю було розроблено та видано «Атлас глибинної будови Антарктиди за даними гравіметричної томографії».
Атлас глубинного строения Атлантики по данным гравиметрической томографии = Atlas of the Antarctic deep structure with the Gravimetric Tomography : (version 1) / Р. Х. Греку, П. Ф. Гожик, В. А. Литвинов, В. П. Усенко, Г. Р. Греку, – Киев, 2009. – 67 с.: ил.
Під час перебування академіка Гожика на посаді директора Центру антарктичних досліджень було виготовлено пам’ятні відзнаки: пам’ятний поштовий конверт, виданий на честь Першої української антарктичної експедиції, ювілейну монету «10 років антарктичній станції Академік Вернадський» номіналом 5 грн (виготовлено монетним двором Національного банку України), а також медалі та значки учасників антарктичних експедицій. На монеті зображений абрис Антарктиди та позначено географічне розташування Української антарктичної станції «Академік Вернадський».
Ювілейна монета, медалі та значки учасників українських антарктичних експедицій
В Інституті геологічних наук НАН України було створено перший антарктичний підрозділ — лабораторію геоекології Антарктики, яка у 2004 р стала відділом геології та геоекології Антарктики. Основними напрямами досліджень стали хімічна геоекологія, гляціохімія і біогеохімія Антарктики, хімічні реакції на поверхні снігового покриву, галоген-вуглеводні і важкі метали у геологічному середовищі, а також створення баз геоморфологічних супутникових даних і карт регіону Західної Антарктики. Тут розроблено нині широко використовуваний метод гравіметричної томографії, за допомогою якого можна досліджувати глибинну будову Землі на вертикальних і латеральних розрізах у масштабах усієї її поверхневої оболонки та геосферних глибин.
В подальшому для виконання завдань, пріоритетних для Центру антарктичних досліджень, та розширення напрямів робіт в Інституті геологічних наук було сформовано групу фахівців з науковців інших підрозділів та Центру колективного користування науковими приладами ІГН. Започатковано відносно нові на той час напрями досліджень донних осадів у межах антарктичного шельфу – геоекологічний, проводилось визначення площинного розподілу стійких хлорорганічних пестицидів у вертикальних інтервалах колонок осадків з використанням газохроматографії, проводилось визначення ДДТ та його метаболітів, ГХЦГ та його ізомерів, альдрину, гептахлору та фторвміщуючого пестициду трефлану.
У період 2004-2008 рр. виконувались роботи еколого-кліматичного спрямування направлені на дослідження геоекосистеми Західної Антарктики у різних її аспектах, проведено дослідження сучасного стану ландшафтного комплексу геоекосистеми Західної Антарктики.
Фахівці Інституту геологічних наук виконували роботи зі створення нових томографічних моделей глибинної структури літосфери західного шельфу Антарктичного півострова. Зокрема, було побудовано топографічну карту Антарктичного півострова і дна внутрішнього шельфу західної континентальної окраїни, доповнену векторною схемою осьових ліній кільових і гребеневих перегинів і екстремальних точок та карти рельєфу дна архіпелагу Аргентинські острови.
Фрагмент карти рельєфу дна архіпелагу Аргентинські острови. На карті відзначені точки відбору донних відкладів отриманих в період 23-ої сезонної УАЕ. Складено Т.Р.Греку (Гожик П. та ін., 2002, Греку, Т. 2005, Греку, Т. 2006).
За матеріалами, отриманими фахівцями Інституту геологічних наук НАН України в сезонних антарктичних експедиціях у південній частині моря Скоша, для реконструкції кліматичної та океанографічної історії Антарктичного басейну було залучено широкий спектр геологічних методів із аналізом планктонних груп викопних організмів, переважно домінуючого тут кременескелетного фітопланктону. Вперше для цього регіону проводилось дослідження мінерального, гранулометричного та хімічного складу, рентгеноструктурний аналіз донних осадів, вивчали аутигенне мінералоутворення із використанням скануючого електронного мікроскопа (СЕМ) JEOL-6490 LV (JEOL Ltd.) з енергодисперсійним спектрометром. Оцінено вплив різних факторів середовища на умови седиментації в цих акваторіях, напрямок та послідовність змін обставин осадонакопичення, з’ясовано палеокліматичні трансформації та події пізнього плейстоцену і голоцену. Вперше досліджено мінеральний та елементний склад відкладів із озерець підльодовикового типу на островах, вміст нерозчинних та розчинних сполук у зразках льодового керну із льодовика, кернів фірну та льоду на о. Галіндез та Уругвай. Вперше для цього регіону досліджувались діатомові водорості із донних осадків.
Діатомові водорості з донних осадків мілководних акваторій поблизу станції “Академік Вернадський”
Логічним продовженням робіт, які впродовж десятиліть системно виконуються морськими геологами України в акваторіях Аргентинських островів та інших районів Південного океану, стали результати аналітичних досліджень в Інституті геологічних наук геологічних матеріалів, отриманих під час сезону 27-ї Української антарктичної експедиції 2022-2023 рр.
Академік Гожик вважав Антарктиду ключем до прогнозування подальшого розвитку Землі на коротко- й довгострокову перспективу. Він глибоко розумів необхідність моніторингу складних процесів, що відбуваються на цьому континенті, відзначав їх важливу роль у формуванні обличчя планети та вплив на всі елементи в системі суходіл — океан — атмосфера — зледеніння. Також Петро Феодосійович планував використовувати отримані наукові розробки для прогнозів кліматичних змін в екосистемі архіпелагу Антарктичних островів, включити отриману інформацію до бази даних та долучити її до «Банку даних з морської геології Світового океану».
Читайте також:
Антарктида сучасна та її минуле. Частина 3. Геологічна будова Льодового континенту
Районування, клімат, топографія та геологія району Аргентинських островів