У науковому журналі “Nature Scientific Reports” опублікована стаття групи авторів «Обмін у Південному океані: умовні кордони між популяціями горбатих китів у південних полярних водах», співавторкою якої є полярниця Оксана Савенко.
Стаття присвячена міграції горбатих китів – найпоширенішого виду китів в районі антарктичної станції “Академік Вернадський”.
Автор: НАНЦ
На станцію «Академік Вернадський» вирушила інженерна група для її модернізації
В Антарктиду відправилась перша частина технічної групи сезонників.
Планується повна заміна паливопроводів, організація нової системи заземлення, виготовлення стовпчастих опор для будівлі нового складу, відновлення теплоізоляції і вітробар’єру під головною будівлею станції та інше.
У Дрогобичі відкрилася фотовиставка “Україна в Антарктиді. Історія відважних”
У день підписання Договору про Антарктику в Дрогобичі відкрилася фотовиставка НАНЦ “Україна в Антарктиді. Історія відважних”.
З гостями виставки за допомогою відео-зв’язку поспілкувалися зимівники 26-ї Української антарктичної експедиції.
День Антарктиди
1 грудня 1959 року у Вашингтоні був укладений Договір про Антарктику, який передбачає демілітаризацію району Антарктиди, використання його у виключно мирних цілях і перетворення в зону, вільну від ядерної зброї.
Україна приєдналася до Договору про Антарктику 17 вересня 1992 року, а 27 травня 2004-го отримала статус Консультативної Сторони.
Як і навіщо дослідники НАНЦ вивчають найменших жителів океану
В Антарктиці українські дослідники вивчають не тільки великих тварин – китів чи тюленів – а й зовсім дрібні непомітні організми, зокрема морські бактерії та мікроводорості.
Дослідниця НАНЦ Марія Павловська проводить молекулярно-генетичні дослідження зразків, відібраних у районі станції “Академік Вернадський”.
Степан Рудницький. Дещо про Антарктиду
Представляємо увазі читачів перший відомий текст українською мовою про Антарктику, який належить засновнику української географії Степану Рудницькому і датується 1904 роком. Праця Рудницького дає нам приємність перенестися назад у часі і уявити, як сприймали Антарктиду тогочасні люди, базуючись на знаннях, отриманих обмеженою кількістю експедицій.
Передмова і коментарі Івана Парнікози та Юрія Шепети.
Українські наукові кораблі одержали нові назви – «Ноосфера» та «Борис Александров»
Криголам, відомий як «James Clark Ross», отримав нову назву – «Ноосфера». Невдовзі має відбутися його перший рейс на антарктичну станцію “Академік Вернадський”.
Колишня «Бельгіка» тепер носитиме назву «Борис Александров» на честь відомого українського морського біолога та директора Інституту морської біології.
Україна – Малайзія: спільні експедиції та вивчення змін клімату
Україна та Малайзія підписали Меморандум про науково-технічне співробітництво у сфері антарктичних досліджень.
Українські вчені беруть участь в 9-му Малайзійському міжнародному семінарі з питань Антарктиди, присвяченому темі «Значення полярних регіонів Землі в поточній кліматичній кризі».
Дослідження забруднень в Антарктиці
Антарктична екосистема віддалена від основних регіонів людської діяльності. Та водночас вона є частиною світового океану, який відіграє провідну роль в самоочищенні природи від антропогенного забруднення.
Останні дослідження, проведені на антарктичній станції «Академік Вернадський», дозволили визначити концентрації забруднюючих токсичних речовин у морській воді.
2022 – Рік полярного прогнозування
Міжнародна ініціатива Рік полярного прогнозування (Year of Polar Prediction, YOPP) полягає у кооперації антарктичних центрів з різних країн, що об’єднані спільною метою – вдосконалити наші знання про погодні умови та клімат полярних регіонів.
НАНЦ використовуватиме для цього оновлений на станції «Академік Вернадський» наземний метеорологічний комплекс, а також запровадить радіозондування.
