Осінній Буенос-Айрес з його квітучими парками та широкими вулицями здавався просто неозорим.
Українські об’єкти розкидані по ньому немов окремі шматочки смальти масштабної різнобарвної мозаїки. Церкви, домівки, емігрантські місця. Проте пошуки українських слідів не втомлюють, адже по дорозі багато всього цікавого, розповідає Іван Парнікоза.
За даними ООН, станом на 15 квітня більше 4,8 млн українців виїхали до країн Європи. Зокрема у Німеччині знайшли прихисток понад 300 тис. осіб.
Гамбург приймає українців: лайфхаки для біженців.
Особливої актуальності фільтрація питної води набрала зараз, в умовах російського вторгнення та пошкодження водоочисних систем у прифронтових містах. Тому ця стаття Володимира Семчія може бути корисною як у похідних умовах, так і для очистки води в місцях де тимчасово немає доступу до джерел чистої питної води.
Read More
“На перший погляд, це абсолютно пересічне містечко в Ірландії…
Цього року я хочу відвезти туди інших українських письменників, – пише Максим Беспалов. – Чому тільки я маю право надихатися цим місцем? Воно спільне, просто мало хто знає про нього. Чаплін знав, Дісней знав, я знаю, а тепер знають також усі, хто читає зараз мої слова”.
Літні та зимові трекінгові маршрути відрізняються і то досить сильно, і навіть на знайомому літньому маршруті можна наштовхнутися на значний ризик узимку. А техніка безпеки, вимоги до спорядження, вимоги до навичок у такому випадку стають однаковими, як і для того хто йде на Казбек, так і для “підкорювача” Петроса чи Говерли.
Read More
Дерев’яні церкви і костели на півдні Малопольщі внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО у 2003 році.
На стиль багатьох костелів вплинула близькість греко-католицького та православного культурного простору — чимало з них побудовані на плані грецького хреста.
В Україні тепер 56 національних парків. Вони створюють перспективи для місцевих громад, насамперед пов’язані з розвитком туризму.
У чому ж особливості таких локацій та чому кожному варто долучитись до їх розвитку – в статті Сергія Панченка.
Мандруючи загумінками Галичини, постійно зустрічаєш закинуті римо-католицькі храми. Серед них як шедеври архітектури світового рівня, так і типові проєкти-близнюки часів міжвоєнної Польщі.
Дмитро Полюхович пропонує огляд таких храмів-пусток.
Чим жила польська громада у післявоєнні роки, і як вона живе тепер, після відновлення незалежності України?
Про це читайте в останній частині циклу статей Івана Парнікози «Польські сліди Києва».
Зважаючи на агресивну політику більшовиків, спрямовану проти старої аристократії та інтелігенції, а також будь-яких національних спільнот, Київ залишило багато представників польської громади. Наступні польські сторінки історії міста над Дніпром будуть пов’язані зі спробами решток громади зберегти свою віру та культуру, а також з Катинським злочином та подіями Другої світової війни.
Read More