За останні роки популяція пінгвінів біля української антарктичної станції суттєво зросла, повідомляє на своїй фб-сторінці Національний антарктичний науковий центр.
До 2007 року субантарктичні пінгвіни, яких зараз найчастіше можна бачити на фото зі станції «Академік Вернадський», взагалі там не гніздилися. Головною причиною цього вчені вважали пізнє розмерзання вод навколо острова Галіндез, де розташована станція. У ті роки морози, зареєстровані в цій місцевості, доходили до позначки -20 С⁰ і нижче. Через наявність криги пінгвіни не могли ефективно полювати і обирали території північніше, де крига не застоювалася.
У зв’язку з потеплінням, в районі західного узбережжя Антарктичного півострова субантарктичні пінгвіни стали селитися все далі на південь.
Перші їхні гнізда з’явилися 2007 р. на мисі Марина-Пойнт поблизу української станції. З 2011-го до 2022 року кількість гнізд субантарктичних пінгвінів на острові Галіндез зросла більш як у 6 разів (220 гнізд 2011 р. порівняно з 1434 гніздами 2022 р.). А 2020 рік став рекордним – майже 1800 гнізд.
Торік через велику кількість снігу навесні (коли місця гніздування в низинах стали непридатними) та у зв’язку з ростом своєї ж чисельності пінгвіни стали “скелелазами”. Вони оселилися на колись недосяжних для них скелях в районі Пінгвін-Пойнта, а також на куполі Говорухи – домінуючій височині острова. Так ці птахи значно розширили ареал свого проживання. Такою ж є ситуація і цього року.
Зі збільшенням кількості пінгвінів острів Галіндез почав змінюватися на очах. Експансія миловидних створінь призводить до накопичення значних кількостей посліду, що випалює різноманітну до того рослинність та призводить до її збіднення. Проте, якщо знову температури будуть падати, органіка, яку пінгвіни залишили, поступово розкладеться і дасть життя новому, ще біль різноманітному угрупованню рослин. Так працює конвеєр передачі органічної речовини з морського середовища до наземного. Так повільно на голих скелях можуть формуватися зелені “сади” Антарктики.
Звичайно, полярники люблять усіх представників антарктичної природи. Але іноді вони жаліються, що за такої кількості пінгвінів-сусідів маєш відчуття, наче живеш на птахофабриці – і за запахами, і за звуками.
Зміна кількості популяції субантарктичних пінгвінів наразі одна з небагатьох чітко задокументованих реакцій природи на останні зміни клімату в регіоні. Тому це питання перебуває в епіцентрі уваги українських учених.
За інформацією Івана Парнікози,
фото пінгвінів Сергія Глотова,
історичні фото – з архіву НАНЦ.
Читайте також:
Біля станції «Академік Вернадський» гостюють пінгвіни-поліцейські
Весняні клопоти мешканців Антарктики
На Галіндез повернулися пінгвіни й уже будують гнізда
На станції “Академік Вернадський” найтепліша зима
Температурний рекорд на станції «Академік Вернадський»
