Collegium Novum Ягелонського Університету. Саме тут почалася одна з найтрагічніших сторінок окупації міста – так звана Зондеракція «Краків», під час якої були арештовані і ув’язнені викладачі університету та ще двох академій. Маловідомо, що серед польської професури були арештовані також і українці.
Про це – у черговій частині циклу Івана Парнікози.
У цей день 81 рік тому Радянський Союз напав на Польщу. Починаючи з 17 вересня 1939 року, українці тікали від репресій на лівий берег Сяну і Бугу.
Як же пережила німецьку окупацію українська колонія в Кракові? Якою була доля українців-полонених з рядів польського чи радянського війська та участь українців у звільненні Кракова від німців? Про все це – у цій та наступних частинах циклу «Українські сліди у Кракові».
Наступна наша подорож пов’язана з Віслою у Кракові. Чи задумувалися польські кораблебудівники, спускаючи на воду в 1926 р. на судноверфі Людвіга Зеленевського в Кракові на Гжегушках новий річковий монітор «Краків», про те, що йому доведеться брати участь у боях з німцями за Київ?
Read More
Увесь період існування ІІ Речі Посполитої був часом постійної боротьби українців за свої права. Зростала Української Військової Організації (УВО), згодом перейменованої на Організацію Українських Націоналістів (ОУН).
Поліційні справи, а також матеріали варшавського процесу ОУН зберегли для нас низку подробиць, пов’язаних з діяльністю УВО-ОУН у Кракові, про що розповідає Іван Парнікоза.
У цій частині українських слідів у Кракові Іван Парнікоза знайомить нас з деякими легальними українськими громадськими організаціями, які діяли в передвоєнному Кракові.
Також він розповідає про провідних діячів української еліти у місті Крака того часу.
У цій частині циклу статей Івана Парнікози про Краків ми познайомимося з історичними локалізаціями, пов’язаними з Українським центральним комітетом.
Ця організація була створена колишніми політиками та військовиками УНР для координації життя УНР-івської еміграції в Польщі.
У цій статті Іван Парнікоза продовжує знайомити з життям українців Кракова в період Другої Речі Посполитої (1918-1939 рр.), зокрема, з місцями, пов’язаними з діяльністю ключових українських легальних громадських організацій: Української студентської громади та товариства «Просвіта».
Read More
Краковом найкраще пройтися ранком, коли вже сплять, набродившись за ніч, галасливі туристи. Проходиш тихими вуличками і не віриться, що колись на них було зовсім не так спокійно.
У 1923 р. році молоду Польську державу вразила потужна господарча криза. 6 листопада у Кракові відбулися криваві зіткнення робітників з поліцією та військом. Серед загиблих були солдати-українці. Про Краків міжвоєнного періоду – в цій статті Івана Парнікози.
Важливий вплив на життя української спільноти Кракова справляли окремі особистості. Серед них – постать професора Гірничо-металургійної академії Івана Фещенка-Чопівського.
Також Микола Коваль-Медзвецький, який емігрувавши до Польщі, заклав тут основи сучасної метрології та гравіметрії, а 1922 р. став керівником астрономічної обсерваторії Ягелонського університету.
Про це – у наступній статті Івана Парнікози.
Боротьба за Львів та Східну Галичину у 1918-1919 рр. закінчилася для українців поразкою. Полонених вояків Української Галицької армії чекали польські табори для військовополонених. Головним з них був табір у дільниці Кракова – Домб’ю.
В цій частині циклу Іван Парнікоза знайомить з його історією і відшукує його сліди в сучасному Кракові.