Стартує 24-та Українська антарктична експедиція. На станцію «Академік Вернадський» цими днями вирушає сезонний загін, а зимівників відправлять наприкінці березня, повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Цього року Україна відряджає в сезонну експедицію на станцію «Академік Вернадський» найбільший загін за останні 18 років – в Антарктиду вирушають 26 дослідників та інженерів. Про це йшлося сьогодні, 17 січня 2019 року, під час прес-конференції «Старт 24-го сезону досліджень на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» в Українському кризовому медіа-центрі.
«Антарктида – це те місце, де ми можемо докласти зусиль для збереження нашої планети. Дані, отримані з «Академіка Вернадського», дозволяють краще зрозуміти, що діється з глобальним потеплінням, зі зміною біорізноманіття під його впливом. Усе це охоплюватиме нова антарктична програма [до 2030 року]», – розповів Максим Стріха, заступник міністра освіти та науки України.
«Щороку ми відправляємо на нашу станцію експедицію, яка складається з двох частин. Це загін зимівників, що проводять постійні неперервні спостереження впродовж всього року, та загін сезонних дослідників, які працюють на станції впродовж антарктичного літа. Ця, 24-та експедиція, є особливою. Адже з різних причин останніми роками спостерігалися певні стагнаційні тенденції в антарктичних дослідженням Україною. Ми утримували місце на карті, але не розвивалися. Зараз, після змін в Національному антарктичному науковому центрі, ми перейшли до стрімкого розвитку, – зазначив очільник Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Так, з 2002 року сезонні загони постійно скорочувалися і чисельно, і за терміном перебування на станції. Тобто ми не використовували на повну всі наші наукові можливості, – продовжив керівник НАНЦ. – Зараз же ми навпаки – робимо акцент на їхній розвиток, тому відправляємо в сезонну експедицію найбільший після 2001-го загін. Тривалість періоду досліджень також найдовша за ці роки: понад 2 місяці. Значно розширюються й наукові завдання – і за тематикою, і географічно».
Зокрема, використовуючи сучасне обладнання, вчені виконуватимуть такі актуальні для української та світової науки дослідження:
– За допомогою спеціальних дронів та інноваційного програмного забезпечення будуватимуться 3-D моделі льодовиків;
– Розпочнеться комплексне дослідження різноманіття бактерій і вірусів;
– Вивчатиметься механізм «цвітіння» вод Південного океану;
– Досліджуватиметься поширення у водах Антарктики стійких органічних забруднювачів;
– Метеорологічні дослідження будуть значною мірою автоматизовані, та відтепер включатимуть вивчення сонячної активності.
Стосовно географічного розширення, то низку експериментів проводитимуть не лише на нашій станції, але й на островах довкола неї. А деякі дослідження, передусім антарктичної рослинності та ґрунтів, охоплять території від Вогняної землі та субантарктичних островів до Південного полярного кола.
«Якщо зимівники – це переважно «вартові», то сезонники – це «мисливці-збирачі». Основна задача сезонного загону – по 20 годин на добу бути мобільними, виходити далеко за межі станції, зокрема, на човнах, обстежувати сусідні острови, континентальний берег Антарктиди і збирати зразки, які поїдуть в десятки лабораторій в Україні», – пояснив Євген Дикий.
У 24-й сезонний загін увійшли вчені різних спеціальностей, переважно геологи, геофізики, метеорологи та біологи. Серед них є як ветерани українських полярних досліджень (зокрема, деякі учасники Першої УАЕ 1996 року), так і зовсім молоді науковці. Окремо варто відзначити, що вперше за багато років українські полярні дослідження відкриті для жінок. Тож у сезонну експедицію цього року вирушать 4 науковиці.
Мета науковців – обстежувати сусідні острови довкола станції та континентальний берег Антарктиди та збирати зразки для подальшого дослідження у лабораторіях, розповів Володимир Бахмутов, фахівець із дослідження магнітного поля Землі з Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна Національної академії наук України.
Зокрема, українські науковці будуватимуть 3D-моделі льодовиків, вперше досліджуватимуть поширення стійких органічних забруднювачів у водах Антарктики, різноманіття антарктичних бактерій та вірусів, а також механізми цвітіння фітопланктону – одноклітинних водоростей у Південному океані.
«Чому це важливо – тому що процес цвітіння фітопланктону впливає на баланс парникових газів в атмосфері. А це вже безпосередньо впливає на процес зміни клімату. За умови постійних, регулярних досліджень цей процес можна відслідковувати, моделювати і робити прогнози», – пояснює Марія Павловська, фахівець НАНЦ із дослідження антарктичних бактерій та вірусів. Цвітіння фітопланктону впливає також на популяції криля, риб, китоподібних та пінгвінів, тому дані дослідження мають практичну цінність і для добування біоресурсів, зокрема для риболовних компаній.
«У цьому році ми вперше плануємо розпочати моніторинг вмісту хлорофілу в морських мікроводорослях. Хлорофіл – це біомаркер стану екосистеми, і завдяки тому, що він є фотосинтетичним пігментом, це дозволяє спрогнозувати, як будуть далі розвиватися трофічні харчові ланцюги. Тому що фітопланктон поїдає криль, криль поїдають пінгвіни – і цикл продовжується», – розповів Артем Джулай, фахівець НАНЦ із дослідження антарктичної фауни та флори. Для цього дослідження збираються визначити «сітку» точок, де буде здійснюватися збір зразків із року в рік.
Вчені зазначають, що раніше такі дослідження Україною проводилися, але не були регулярними і системними, тому мали нижчу наукову цінність. Результати багаторічного моніторингу можна буде порівнювати з даними станцій і інших держав і включати у глобальні моделі зміни клімату, біологічних речовин тощо та долучатися до міжнародних проектів.
У 2019 році вперше з моменту передачі станції Україні від Великої Британії відбудеться її серйозна модернізація – систем опалення, опріснення води, енергозабезпечення, обладнання для наукових досліджень. У бюджеті 2018 року на капітальну реконструкцію станції виділили 15 мільйонів гривень. Наприкінці року Міністерство освіти і науки та Мінфін додали ще 27 мільйонів гривень, з яких 19 – на модернізацію станції, розповів керівник НАНЦ.
«Ми працюємо над тим щоб станція стала вікном можливостей для українських науковців, щоб можна було, не мігруючи з нашої країни, брати участь у багатосторонніх міжнародних проектах, публікуватися у провідних міжнародних журналах, тому що до полярних регіонів зараз дуже велика увага світової науки», – зазначив Євген Дикий. Зокрема, полярні дослідження є одним з пріоритетних напрямків наступного етапу програми ЄС «Horizon 2020».
Тим часом, відбір учасників в річну 24-ту експедицію ще триває. Нагадуємо, що долучитися до неї виявили бажання рекордна кількість людей – документи надали 178 кандидатів. Планується, що загін зимівників відправлять на станцію «Академік Вернадський» наприкінці березня, а до того вони пройдуть необхідне навчання.
