Містечко Седнів на Чернігівщині відоме всім поціновувачам живопису і щойно відкрите пересічному вітчизняному туристу. Чотири пам’ятки загальнодержавного значення — дерев’яна козацька Георгіївська церква, Воскресенська церква-усипальниця, кам’яниця і садиба Лизогубів. Насправді ж це далеко не все, що вартує огляду.
Read More
На віддаленому арктичному півострові Ямал у вічній мерзлоті почали з’являтися загадкові отвори, які залишаються після вибухів. Що саме спричинює це явище?
Зростають побоювання, що газові кратери в Сибіру можуть бути наслідком кліматичних змін в Арктиці.
Почайна – це водопійна річка, чаша зі священною вологою, водою. З цієї чаші пили священні тварини бога Велеса…
Уособленням Велеса був священний бик – символ багатства, родючості та продовження Роду.
2021 рік – рік священного Бика – Тура. Містики стверджують, що йде досить доленосний рік для всього українства.
На краківських вулицях знову часто залунала українська мова. Численні новітні українські емігранти активно підтримали ідею євроінтеграції України та влаштували у 2013 році свій Євромайдан у Кракові.
У цій частині подорожі Краковом Іван Парнікоза пропонує відвідати сучасні місця, пов’язанні з биттям серця нової української громади.
Мандруючи вишгородськими пагорбами, іноді прямо під ногами трапляється знаходити предмети дивовижної форми – такі собі невеликі кружечки із отвором посередині. Вони можуть бути кам’яні, металеві – зі свинцю, а інколи навіть із зображеними загадковими знаками, розповідає краєзнавець Вадим Перегуда.
Історики вважають, що пряслиця могли бути сакральними елементами міфоритуалу ворожіння на «нитку долі».
Кожне місто пишається своїми скарбами – архітектурою, пам’ятками історії чи природними об’єктами. Проте в кожному місті є також сховища, в яких зберігаються пам’ятки минулого.
У цій розвідці Іван Парнікоза знайомить з головними краківськими сховищами, які зберігають українські пам’ятки, та розповідає про спробу створити в місті український музей.
Кожне місто це мережа вулиць і провулків, бульварів та шосе, кожне з яких має свою назву. Ці назви разом з назвами кінотеатрів і ресторанів, мостів та міських районів творять унікальну тканину міста – міську топоніміку.
В цьому матеріалі Іван Парнікоза розглядає фрагмент топоніміки Кракова, пов’язаний з Україною.
У цій частині циклу статей Іван Парнікоза знайомить читача з українцями в освітніх закладах Кракова та сучасними українськими громадськими організаціями у місті.
Передусім – це кафедри україністики та українознавства Ягеллонського університету, Об’єднання українців у Польщі та Фундація Святого Володимира Хрестителя Київської Русі.
Перший модельний експеримент для випадку сильних опадів в околицях антарктичної станції «Академік Вернадський» виявив багато регіональних особливостей, що формують як короткочасні погодні, так і довготривалі кліматичні умови цього антарктичного регіону.
Про це – у статті Дениса Пішняка.
Після повоєнних репресій довгі роки у Кракові не стало чути української мови та української молитви. Втім, українці, звичайно ж, лишилися. А серед них – зовсім не посередні. Адже в Кракові лишалися та працювали вже знайомі нам митці Лев Гец та Юрій Новосільский. У цій частині прогулянки Краковом згадаємо життя й доробок українських художників.
Read More