Антарктичний континент пережив чи не найдраматичнішу з усіх історію становлення ще до того, як перші вітрильники досягнули його берегів. Але у природній історії Антарктиди ще багато незрозумілого і нез’ясованого. Адже більша частина не тільки континенту, але й Антарктичного півострова все ще недоступна для регулярного вивчення.
Про це читайте в оновленій і доповненій статті Івана Парнікози.
Напевне, ви б ніколи не обрали в якості спеціального місця візиту Пунта-Аренас. Це містечко лежить у Чилі на березі Магелланової протоки, на півострові Брансуік, що є найбільш південним пунктом власне Південної Америки.
Доповнена і оновлена стаття Івана Парнікози переносить нас в інший час і простір.
В Україні мешкають лише три представники хрящових риб. Це катран або колюча акула, скати морський кіт або хвостокол та морська лисиця або плахур.
Ми живемо в казковому світі, бо українські дракони ще існують.
Та існувати їм лишилося десь 5-10 років, застерігає автор – Олександр Яровий.
А ви, пам’ятаєте свою першу іграшку?
Найдавніші іграшки Давньої Русі знайдені в Придніпров’ї й датуються приблизно Х століттям. Неодноразово археологам доводилося знаходити дитячі іграшки у княжому Вишгороді. У давні часи гра з астрагалами була найпоширенішою грою у світі.
Про це – у статті Вадима Перегуди.
Коли довголіття стає традицією.
Готель у традиційному японському стилі, або рьокан (旅館), який належить родині Хосі (法師 旅館), вважається найстарішим сімейним бізнесом в Японії і другим за віком готелем у світі.
Про рьокан, який приймає відвідувачів понад 1300 років – у матеріалі Олександра Рудяченка.
Важко передбачити, яка частина дикої природи дозволить у майбутньому людству вижити. Та історія вчить, що ті народи, які найбільше руйнують власне навколишнє середовище, прирікають себе на зникнення.
Може здатися, що до Антарктиди це має мало відношення. Але це так тільки на перший погляд. Про це – у статті Олександра Ярового.
Цінним джерелом вивчення історії Києво-Руської держави є свинцеві вислі печатки – молівдовули. На превеликий жаль, лише менше 10% знайдених печаток потрапляє у музеї, інші стають здобиччю приватних колекціонерів.
Пошуки та полювання на вишгородські старожитності тривають, пише краєзнавець Вадим Перегуда.
Ще наприкінці вісімдесятих років у більшості закинутих храмів частково зберігалося оздоблення та вівтарі.
На сьогодні костел в селі Турильче – чи не єдиний, де майже повністю зберігся головний вівтар. Причина проста – всі фігури та оздоблення тут виготовлені з каменю й просто так їх винести вкрай складно.
Про це – у розповіді Дмитра Полюховича.
Одне з найдавніших свідчень контакту західної католицької цивілізації зі східною православною пов’язане з появою місіонерів-домініканців на теренах Києва.
У 1240 р., після спалення монголами Києва Яцек Одровонж із братами домініканцями, рятуючи статую Матері Божої, утік з міста.
Про різні версії подальшої долі скульптури Богоматері, врятованої Св. Яцеком, – у матеріалі Івана Парнікози.
Локалізація Віслиці як важливого центру на торговому шляху з Русі до Кракова та Праги, робить історію та культурну спадщину цього містечка винятково цікавою для українців, розповідає Іван Парнікоза.
Владислав Ягайло повелів розписати стіни храму русько-візантійськими розписами – найбільшим скарбом, заради якого варто подолати дорогу з Кракова та оглянути Віслицю.