Учора, 24 березня, на станцію “Академік Вернадський” вирушила 26-та річна Українська антарктична експедиція (УАЕ). Її учасники проведуть на крижаному континенті близько 13 місяців. Команда знову є наймолодшою серед усіх попередніх експедицій, але очолив її один з найдосвідченіших українських полярників, повідомляє сайт НАНЦ.
“Торік ми відправляли в Антарктику наймолодшу експедицію за всі роки – середній вік учасників був 37. Цього року, в 26-й УАЕ, середній вік ще менший – майже 36, а наймолодшому учаснику в квітні виповнюється 25 – тобто, він ровесник передачі нашої станції Україні від Великої Британії. Тож ми продовжуємо відкривати антарктичну науку для молоді, даючи їй більше шансів самореалізуватися й долучитися до проведення світових досліджень, залишаючись українськими вченими”, – зазначив директор НАНЦ Євген Дикий.
Водночас керівником УАЕ буде рекордсмен за кількістю зимівок на “Вернадському” – вчений-геофізик з Харкова Богдан Гаврилюк. Для нього це буде вже дев’ята річна експедиція (до цього максимальна кількість зимівель в учасників УАЕ не перевищувала восьми).
Загалом у 26-й експедиції буде 12 учасників: 7 науковців, лікар, кухар, дизеліст, системний механік та системний адміністратор. З них 11 чоловіків та 1 жінка – біологиня Оксана Савенко, яка вже вдруге їде на зимівлю в Антарктику (це також рекорд, раніше жодна жінка двічі українській станції не зимувала).
Перед відправкою в Антарктиду вся команда пройшла обов’язковий тижневий тренінг.
Основними завданнями учасників річної експедиції є проведення щоденних вимірювань, підтримка роботи станції та проведення запланованих досліджень.
Щоденні вимірювання проводяться за низкою напрямів і є безперервними впродовж уже кількох десятиліть. Частина з них започатковані ще британськими вченими, інші додалися в український період. Наприклад, метеорологічні вимірювання тривають з 1947 року й використовуються як для прогнозування погоди в Україні та світі, так і для глобальних прогнозів змін клімату на планеті. Один з найдовших рядів спостережень на нашій станції також за концентрацією озону в атмосфері – з 1957-го року. Свого часу він дав змогу британським дослідникам відкрити таке явище як озонова діра, а зараз уже українські вчені проводять постійний моніторинг її стану. Понад два десятиліття тривають започатковані українськими вченими вимірювання стану іоносфери.
Заплановані дослідження за п’ятьма основними напрямами:
- геокосмічні;
- геолого-геофізичні;
- гідрометеорологічні;
- океанографічні;
- біологічні.
Наприклад, вчені продовжать глобальний моніторинг грозової активності в атмосфері нашої планети, вивчення будови льодовиків із допомогою георадару та дослідження міграцій китів за допомогою фотоідентифікації. Також буде започатковано низку нових досліджень. Зокрема, з використанням потужного метеорадару вивчатиметься формування хмар та опадів, а у китів вивчатимуть їхні “мови” та “діалекти”, записані за допомогою гідрофонів.
Підтримкою роботи станції займатиметься здебільшого команда життєзабезпечення. Оскільки зараз на “Вернадському” триває масштабна модернізація, то троє фахівців – дизеліст, системний механік та сисадмін – поїхали в експедицію на місяць раніше, щоб долучитися до встановлення та налаштування нового обладнання, з яким їм доведеться працювати.
Більша ж частина експедиції вирушила до Антарктиди вчора з аеропорту “Бориспіль”. Їхній шлях проляже через Туреччину, Бразилію та Чилі, де на команда відбуде 2-тижневий карантин. Після цього кораблем вони мають дістатися станції.
Через пандемію COVID-19 й різке зростання захворюваності в Україні, перед відправкою полярники максимально обмежили всі контакти та пройшли тести на наявність вірусу, а Національний антарктичний науковий центр не влаштовував традиційні урочисті проводи експедиції. Але одну традицію не змінив навіть COVID-19: фото команди біля пам’ятника Грушевському в Києві.
Побажаємо нашим зимівникам легкого шляху до станції та вдалої експедиції! А ми, тим часом, чекатимемо на повернення в Україну їхніх колег з 25-ї УАЕ.
