Олександр Савицький
Колись, у 2017 році мені довелося повертатись в Україну з далекої Антарктиди із чудовою людиною, мандрівником, науковцем, викладачем Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександром Митрохіним. Сказати, що він закоханий в справу, якою займається, замало. Він справжній професіонал свого фаху, а, як відомо, якщо людина правильно вибрала професію, вона не працює, вона займається творчістю.
Під час наших посиденьок на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський» Олександр часто розповідав мені про Геологічний музей Інституту геології цього університету. Ще тоді він запрошував його відвідати. Але справи, робота, ковід, шалений темп життя сучасного міста заставляли відкладати цей візит. І ось, нарешті вибрав час і домовився з Олександром про зустріч в музеї.
У приміщенні колишнього факультету геології КНУ, який тепер має назву навчально-науковий «Інститут Геології», тихо, студентів немає. Олександр Митрохін зустрічає мене на вході до Музею.
Знайомі стелажі, портрети відомих природознавців минулого і аж чотири зали експонатів. Музей був заснований ще у 1834 р. як Мінералогічний кабінет кафедри мінералогії та геогнозії Університету Св. Володимира. Початковим фондом для нього стали 15 538 зразків Волинського ліцею, 1 457 зразків Луцької гімназії та кілька сотень експонатів Віленського університету. На початок 1837 р. зібрання Мінералогічного кабінету вже нараховувало 19 362 зразків мінералів, гірських порід та скам’янілих решток.
Музей складається з 4-х відділів: загальної геології та геологічних процесів; історії Землі та палеонтології; мінералогії і петрографії; геології і корисних копалин України. Він містить експозиційний та фондовий матеріал, спеціалізовану наукову бібліотеку, лабораторію первинної обробки фондів. При музеї існує національний петрофонд України.
В музеї експонуються близько 10 тис. та знаходяться в фондах понад 50 тис. зразків мінералів, гірських порід, скам`янілих залишків фауни і флори, серед яких чимало унікальних. Експозиції музею демонструють положення Землі в космічному просторі, особливості її будови та розвитку, еволюцію органічного світу, мінерали та гірські породи, коштовне та декоративне каміння, корисні копалини України.
У фондах зберігаються монографічні (в кількості 21) та раритетні колекції. З подивом дізнався, що центральне місце в палеонтологічному відділі займає скелет мамонта, знайдений на території Києва, а саме в Голосіївському районі. І це єдиний в Європі цільний скелет цієї викопної тварини, що був не зібраний з окремих решток, а знайдений цілим. У часи їх поширення на основній частині Європи панував ландшафт тундро-степу. В ньому переважала лугова рослинність: злаки, осоки, різнотрав’я – головна їжа мамонтів. Якщо кліматологи кажуть, що цей тундро-степ підтримувався кліматом, то науковці вважають, що у самій підтримці клімату є роль мамонтів та інших великих тварин – бізонів, носорогів, вівцебиків. Вони всі багато споживали рослинності та видавали багато відходів. Це прискорювало обіг речовин та енергії, перевагу отримували рослини, що швидко ростуть. Ті, що ростуть повільно, як правило, мало їстівні. Коли ліси поверталися, мамонти і слони підтримували серед них великі галявини, знищуючи парость дерев. Тобто, дійсно Україна – батьківщина слонів.
Оглядову екскурсію вела співробітниця музею Ольга Михайлівна Вакуленко. З радістю дізнався, що вона колега – біолог, закінчувала біологічний факультет нашого Університету. Вона дуже цікаво розповіла про викопні органічні рештки.
У вітринах палеонтологічного відділу представлені всі відомі рештки організмів, які населяли прадавні моря і сушу нашої Землі. Є, наприклад, амоніти – головоногі молюски, які існували мільйони років тому. Деякі їх мушлі сягали трьох метрів у діаметрі. Вимерли вони разом з динозаврами.
Вразив експонат, так звані, «Чернетки Бога» – перші тварини Землі, безхребетні, які з’явилися 500 мільйонів років тому і стали сліпою гілкою еволюції, яка не мала продовження. Такі експонати знайдені лише в Австралії, Канаді, Африці і в нас на Придністров’ї.
Є в музеї і невеличка експозиція, присвячена геологічній історії Антарктиди і Українській антарктичній станції «Академік Вернадський».
Для інтриги мушу додати, що в музеї є навіть невеличка експозиція, присвячена інопланетним цивілізаціям. Адже саме тут працював колишній співробітник геологічного музею, відомий знавець-уфолог Ростислав Сергійович Фурдуй (на жаль, нині покійний). В експозиції йдеться про нерозпізнані літаючі об’єкти (НЛО), дивні диски, кулі, «бочки», «піраміди» й інші химерні предмети.На завершення хочу додати слова подяки Олександру Митрохіну та Ользі Михайлівні Вакуленко за чудову екскурсію.
Довідково
Геологічний музей пропонує ряд тематичних екскурсій, які проводять співробітники музею. Обравши екскурсію, ви можете зателефонувати до музею і забронювати час. Можливе також відвідування музею в індивідуальному порядку без екскурсії.
Оглядова екскурсія проводиться по 4 відділах музею. Мета екскурсії полягає в ознайомленні відвідувачів з геологією, геологічними процесами, палеонтологією і мінералогією. Тривалість екскурсії – 1 година.
Записатися на екскурсію можна відразу після закінченню карантину за тел. 259-70-33. А відвідування музею має здійснюватися за умов обов’язкового дотримання всіх антиковідних правил.
Розклад роботи музею:
Понеділок – П’ятниця: 10:00 – 16:00
Субота, Неділя – вихідний
