Карта Світу голландського картографа Абрахама Ортеліуса – 1570 рік
Відомо, що одна з найважливіших стародавніх карт світу в історії картографії (і в цілому в історії людства) побачила світ у 1570 році в праці Theatrum Orbis Terrarum голландського картографа Абрахама Ортеліуса.
Цікаво, що у цій, без перебільшення, визначній праці голландського вченого, яка добре відома всьому науковому товариству, місто Вишгород згадується цілих три рази! Одночасно, видається дуже дивним, що цей факт ніколи не озвучувався ні на яких наукових конференціях, де за Вишгородом чомусь надійно приліпили клеймо звичайного «північного форпосту Києва» (в 1960-х роках), тоді як усі прекрасно знали та розуміли, що такі форпости, якщо розмірковувати спираючись на історичні джерела, існували значно північніше самого Вишгорода. Наприклад, той самий добре відомий та легендарний Маслай-Град при впадінні річки Ірпінь в Дніпро:
«На Холмі, на високому правому березі Ірпеня, піднімався Маслай-Град, де теж, як стверджують історики, була фортеця і монастир з багатьма церквами. Над самим Білим виром (урочище над Ірпенем, що розташоване на західній стороні Маслая), як передають перекази моїх старожилів-бірківців (мешканці затопленого с.Бірки), стояв найкращий і найбільший маслайський храм, з якого під час наступу ординців захисники Маслая зняли мідні дзвони і спустили їх в урвище, затопивши в ірпінських водах». (В.Осипова «Український Єрусалим»).
З цієї позиції, величний Маслай-Град, як і прадавній Межигірський монастир, заснування якого відносять ще до кінця X століття, були північними форпостами Вишгорода. Відверто кажучи, історики не поспішають вносити корективи в саму історію України, яка сформувалася в Радянську добу і окреслена працями (московського) Рибакова – Толочка.
Не вписується в цю історію і величне давньоруське місто на берегах річки Почайна відкрите родиною археологів Шовкоплясів на території сучасної Оболоні. Справа в тому, що це місто по своїй значущості та площі перевищувало поселення на київському Подолі тих часів, що вносить корективи у вже складену концепцію «Київ – єдина і перша столиця Русі».
Звичайно, Київ не був першою і єдиною столицею Русі (деякі дослідники нараховують понад 7 таких прадавніх центрів). Таким він став лише за часів правління Володимира Великого, а от у часи правління князя Оскольда чи навіть княгині Ольги, цілком імовірно, таким центром був Вишгород, і загадкове місто, знайдене археологами на Оболоні.
Можливо, це і є відповідь на питання, чому витоки річки Почайни розпочинаються з викопаного у радянські часи (1970-ті роки) озера «Міністерське». Бо якщо прийняти інше – що ця річка починається з височини поблизу Вишгорода, як тоді трактувати історичні факти: куди підіймалися по Почайні грецькі посли прямуючи на зустріч до княгині Ольги; де вперше на Почайні хрестилася Русь за часів князя Оскольда у 860 році; чому данину у часи княгині Ольги розпочинали збирати саме з Вишгорода і найдавніший та найбільший православний Межигірський монастир (який виник раніше Києво – Печерської Лаври) знаходиться північніше Вишгорода, а не біля Києва тощо.
Чому ми ніяк не можемо визнати, що у певні, більш давні часи, ще до хрещення Володимиром в 988 році та перенесення князівської столиці до Києва та розбудови там «міста Володимира» на Старокиївській горі, таким адміністративним центром Русі був Вишгород. До того ж, про це красномовно писав і розумів сам батько української історії Михайло Грушевський. Саме це і тільки це може пояснити чому саме місту Вишгороду, так багато уваги приділено у атласі 1570 року.
Виглядає досить несподіваним, що на карті Світу Абрахама Ортеліуса видання 1570 року місто Київ взагалі не позначено, у той же час ми можемо побачити місто Вишгород.
Місто Вишгород на карті Світу Абрахама Ортеліуса – 1570 рік.
Звичайно, це не означає, що такого міста як Київ взагалі не існувало, бо вже на карті Європи, того самого часу і авторства, ми вже бачимо не тільки Київ, а й цілих два Вишгороди – один північніше, а другий південніше сучасної столиці України відносно течії річки Дніпро. Вкотре це підкреслює значення самого Вишгорода чи Вишгородів в історії давньої України, яку, схоже, ми зовсім не знаємо.
Два Вишгороди на карті Європи Ортеліуса, між ними Київ на р. Дніпро.
Ця праця стала першим відомим значним збібранням карт в одному томі, що стало прообразом сучасних атласів. Абрахам Ортеліус (1527 – 1598) – ім’я досить відоме у світовій історії картографії. Творець одного з найперших світових атласів є одною з найважливіших постатей в історії картографії. Сама карта була створена фламандським гравером Франсом Хоґенбергом (1535 – 1590). Чи міг Абрахам Ортеліус просто помилитися, коли позначив місто Вишгород тричі у своєму атласі, а Київ усього один раз ?
Стосовно другого Вишгорода, який позначено південніше Києва, деякі дослідники відносять його до давньоруського міста у Китаєві (А. Тараненко), яке традиційно вважається історичним містом Пересічень, столицею слов’янського об’єднання племен Уличів. І яких тільки небилиць не створено за століття дослідження цієї історичної місцевості, яка відома під дуже промовистою назвою – «Київський Афон». Цікаво, що обидва ці два Вишгороди, що північніший («Український Єрусалим»), що південніший («Київський Афон») пов’язані з трагічними сторінками минулого та ім’ям князя Андрія Боголюбського, який, як відомо, носив прізвисько «Китай».
У 2021 році сучасний художник Малашок В.І. (з с.Ясногородка, Вишгородського р-ну) зробив реконструкцію давнього Вишгорода X століття, спираючись на дослідження відомого вишгородського історика – краєзнавця, старшого наукового співробітника Вишгородського історико – культурного заповідника, Василя Ростовського та відомого зображення Вишгорода, знайденого на стародавній вазі, яка зберігається у Ермітажі в Санкт – Петербурзі.
Малюнок-реконструкція стародавнього Вишгорода Х ст.
У Чехії добре відома легенда:
«На вершині скелястого пагорба, що на березі Влтави, розташований Вишеград – найстаріший район міста Прага. За легендою, засновником Вишеграда – майбутньої Праги – був Крок, син праотця Чеха. Фортеця Вишеград згодом стала резиденцією перших князів Чехії. Тут також проживали княжна Лібуше і Пржемисл, її чоловік-орач із села Стадіце».
Чому і наш Вишгород на Дніпрі не може бути прадавньою столицею династії Кия, засновником якої був князь Оскольд, де вперше, на витоках річки Почайни, було вперше охрещено Русь ще до хрещення князя Володимира? Але про все це вже у наступних публікаціях.
Вадим Перегуда, історик – краєзнавець
Читайте також:
Витоки річки Почайни треба шукати у Вишгороді
